Тернівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №6 Тернівської міської ради Дніпропетровської області


запам'ятати

 




Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Сторінка логопеда

Логопед КЗ "Середня загальноосвітня школа №6 м.Тернівки"

Чмеленко Валентина Олександрівна

 

 

За консультацією до логопеда.

В усіх дітей з нормальним психо – моторним розвитком оволодіння звуковою формою мовлення відбувається в певній послідовності: крик, гукання, гуління, лепет, перші слова.

Це ніби гра, в якій дитина отримує задоволення, проте саме таким чином дитина тренується в артикуляції звуків мовлення. Перш за все дитина починає розрізняти інтонацію мовлення, потім слова, що означають предмети і дії. До дев’яти – десяти місяців дитина вимовляє окремі слова, що складаються з  перших складів (ма-ма, ба-ба, па-па, дя-дя, дай-дай, іді-іді). Звичайно до року словник зростає до десяти – дванадцяти слів.

Далі іде період інтенсивного дозрівання мозкових центрів, що відповідають за сприймання і відтворення мовлення, вдосконалення дрібної і артикуляційної моторики. В цей період можна більш чітко визначити первинну картину затримки мовленнєвого розвитку. Оволодіння артикуляцією звуків мовлення – дуже складний процес, в якому дитина вправляється з перших місяців життя. до двох років діти вчаться вимовляти різні групи звуків за місцем і за способом утворення. Зростає також активний словник дитини, який уже налічує 250-300 слів. В цей же час формується  і фразове мовлення. Спочатку це прості фрази з двох – трьох слів, поступово до трьох років вони ускладнюються. Активний словник досягає 800- 1000 слів. Мовлення стає повноцінним засобом спілкування.

При нормальному розвитку мовлення до п’яти – шости років у дитини спонтанно коригуються фізіологічні порушення вимови.

Постанова правильної вимови всіх звуків рідного мовлення повинна бути закінчена в дошкільному віці. До п’яти років дитина правильно вимовляє всі звуки рідного мовлення, має достатній словниковий запас і практично опановує граматично правильне мовлення.

Отже, коли на якому періоді становлення мовлення у дитини помітні значні відхилення, батькам треба звернутися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів (педіатра, отоларинголога, логопеда, дитячого психоневропатолога).

 

 

    Логопедичний пункт працює протягом червня  щоденно з 9.00 до 12.00    

 

Увага! Порушення писемного мовлення.

 

 

          Серед учнів перших класів є діти, які з великими труднощами оволодівають грамотою. Їхнє відставання у навчанні стає помітним з перших днів перебування в школі. При нормальному інтелектуальному розвитку ці труднощі свідчать про наявність у дітей своєрідних розладів читання (дислексія) і письма (дисграфія).

       При дислексії учні допускають спецефічні помилки, які кількісно і якісно відрізняються від помилок, що їх допускають інші учні відповідно класу. Зокрема, вони пропускають або переставляють букви і склади, плутають буквиподібні за графічним зображенням, часто повторюють окремі склади. До того ж  процес формування читання і письма розтягується на тривалий час. Дуже повільно формується процес свідомого читання, що ускладнює розуміння та розв'язування арифметичних задач, засвоєння граматичних правил. Така дитина переживає труднощі в навчанні з інших предметів.

      Головне у роботі з дислексиками - це вчити іх за допомогою всіх органів чуття. Поєднувати зорові, слухові й дотикові сприйняття.

       Учень повинен дивитись уважно, слухати уважно, звертати увагу на рухи своїх рук, коли він пише і своїх органів мовлення, коли говорить. лише тоді можна навчити дитину правильно писати і читати.

       

      Коли ваша дитина відчуває значні труднощі при формування процесів читання і письма, звертайтесь до логопеда.

                 

 

 

Читання - справа складна, але необхідна і дуже цікава.

 

 

        Впевнене оволодіння навиками читання є одною із головних умов успішного навчання дітей в школі. Достатньо сформоване вміння читати і розуміти прочитане у сьогоднішніх школярів викликає серйозне занепокоєння у педагогів та батьків.

       Як допомогти дітям справитися з труднощами при читанні?

      Дуже часто цю проблему намагаються вирішити просто і безхитрісно: треба більше читати. І дитина сидить над книгою, обливаючись слізьми, і відчуває до неї тиху ненависть.

         Разом з тим відповідь на це питання не така вже й проста. Перед тим як заставити дитину більш читати, треба вияснити причину труднощів. На початку формування навиків читання треба навчитися декодувати написане слово в озвучене: пізнати букву, сопоставить її зі звуком, з’єднати декілька букв в склад і декілька складів у слово. Ці технічні операції забирають всю дитячу увагу. Всі розумові зусилля направляються на процес декодування, при цьому розуміння прочитаного ускладнюється, на нього просто не вистачає інтелектуальних зусиль. Поступово технічні операції автоматизуються і йдуть в підсвідомість, а увага учня концентрується на розумінні тексту.

         Але не кожна дитина швидко справляється з формуванням необхідних навиків, щоб перейти до наступного етапу. Щоб цього не трапилося і дитина успішно навчалася, підбираються слова з різною структурою і на них відпрацьовують технічні навики. Поступовий перехід від простих до більш складних для читання слів, сприяє поступовій автоматизації навиків і дає можливість збільшувати швидкість читання і забезпечить швидке розуміння змісту прочитаних слів, а не їх вгадуванні.


1
2
3