Європейський Союз — це політичне об’єднання європейських країн, з метою створення єдиного ринку товарів і послуг без економічних бар’єрів.  Отже, представляємо вам цікаві факти про Євросоюз.  

У 1950 році, міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман запропонував план об’єднання всієї Європи, перший крок якого повинен полягати в інтеграції вугільної та сталеливарної промисловості Західної Європи.

У 1951 році було створено Європейське об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС), це сталося після того, як, Бельгія, Франція, ФРН, Італія, Люксембург і Нідерланди підписали Паризький мирний договір.

Союзи династій для територіальної консолідації країн, були нормою в Європі, в історії є приклади утворення нових держав на основі подібних союзів — Речі Посполитої та Австро-Угорської імперії.

У 1973 році відбулося перше розширення ЄС, в союз вступили Данія, Ірландія та Сполучене Королівство.

До складу Датського Королівства крім самої Данії входять Гренландія та Фарерські острови. Однак в Євросоюз Данія входить без цих територій.

В Євросоюзі фруктами законодавчо вважаються томати, моркву, солодку картоплю, огірки, гарбузи, дині, кавуни та імбир. Такий закон дозволяє легально виробляти і експортувати виготовлені з цих рослин варення та джеми, які, за правилами Євросоюзу, можуть вироблятися тільки з фруктів.

Успіх організації ЄОВС дав стимул, прийняття рішення про інтеграцію інших елементів економіки країни.

У 1957 році, були підписані договори в Римі про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом). Договір підписали шість держав, що раніше створили ЄОВС — для усунення торгових бар’єрів між цими країнами шляхом формування спільного ринку.

У 1967 році вищевказані країни об’єдналися в Європейське співтовариство (ЄС), з створенням єдиної Європейської комісії, єдиної Ради міністрів, і законодавчого органу, відомого сьогодні як Європейський парламент.... 
 

Україна – європейська  держава, невід’ємна складова європейської цивілізації. В Європі її думки, в Європі її серце, в Європі  її  місце.  Періодизація  історії   України збігається з періодизацією європейської історії.   

Україна стала складовою європейської історії, потрапивши під вплив спочатку грецького, а потім і римського світів. Північне Причорномор’я стало об’єктом  грецької колонізації  вже в VII ст.. до н.е., а далекі пращури слов’ян так чи інакше контактували зі стародавніми греками, а потім і з Римом. Епоха Середньовіччя - Київська Русь була для того часу європейської державою. В XI-XII ст. Київська Русь розпалась на 5 держав-князівств, серед яких виділялося Галицько-Волинське князівство (королівство), яке вже  можна розглядати як суто українську  державу.

Монголо-татарське нашестя середини XIIIст. Перетворило на  руїну значну частину українських земель і послабило Галицько – Волинську державу. В XIVст. більшість українських земель потрапляє під  владу Литовської і Польської держав. В Криму утворюється Кримське ханство, яке майже відразу  стає васалом могутньої Османської імперії. 

Землі на південь від Київщини, усе Лівобережжя, південні степи перетворюються на «дике поле» - величезну незаселену територію, через яку пролягають шляхи татарсько-турецьких набігів. «Дике поле» стає колискою славнозвісного українського козацтва, яке суміло виробити свій власний спосіб життя і навіт створити власну організацію, що мала виразні риси державності. Запорізька Січ – військово-адміністративна організація українського козацтва, яка існувала за порогами Дніпра в другій половині XVI ст. – наприкінці XVIII ст. (1556 р.-1775р.).

Варто зазначити, що козацтво дуже багато запозичило як від Європи, так і від Сходу. Саме козацтво змогло зберегти український народ і його національно-релігійну своєрідність від  поглиблення польсько-литовським католицьким світом. У той же час Польсько-Литовська держава ( Річ Посполита, з 1569 р.), а разом з нею й Україна, були частиною, хоча і периферійною, європейського світу. Національна революція середини XVIIст. Під проводом Богдана Хмельницького засвідчила, що український народ готовий сам творити власну долю, вона произвела  до формування  української держави – Гетьманщини.

Геополітична ситуація не дозволяла зберегти цілковиту самостійність Гетьманщини - вона потрапляє під протекторат Московської держави. У XVIII- XIX ст. Російська імперія повністю ліквідує залишки української державності й автономії, намагається поглинути Україну, відмовляючи українському народові у праві на існуванняй розглядаючи його лише як частину російського народові. Західна ж частина українських земел, потрапляє до складу Австрійської імперії. Обидві ці держави, незважаючи на їхню відсталість, були частинами європейського світу, і в них, хоч і з деяким запізненням, йшли загальноєвропейські процеси, поширювались європейські ідеї.

На початку XXст. Пеша світова війна і російська революція стали каталізаторами української національної революції і відновлення Української Держави. І хоча Українська Держава не змогла зберегти незалежність, більшовицьке керівництво змушене було рахуваться з українською ментальностью. У складі СРСР Україна існувала як окрема республика – УРСР. Своєрідне геополітичне положення України – зумовило надзвичайно складну і драматичну історію України. 

Вона стала своєрідною  ареною боротьби  Західного і Східного світів і це наклало свій  відбиток  на всю українську історію і культуру.

Англия, Ирландия

Германия, Дания

Венгрия

Румыния

Литва

Латвия

История развития Эстонии